Отово сиджу зара, клоцаю єднов руков, а на єдно воко нич ни виджу, курва ! А фсьо за провду ! Бо моя мантелепа прочітала байку про Голого Васю і відмінила всяку димокрацію в моїй хаті.
Ви би знали, люде, шо я за авантуру мав вчера після того, як Ядзє прочитала тоту оповідку ? Спочатку вна верешчєла, як завоцка сирена, шо біжит до суду подавати на розвід. Потомка сі подивіла на дзиґарок, а то була пирша година ночи, но то зачєла товкти начинє. Коли тарелі сі скінчіли, схопіла віник. Я повів їй, шо вона з ним, як єдно ціле, але дарма, бо ручка від него з радістю сі переломила на моїй руці. На тому операція з розкруткі мене на то, шо я є прототипом Васі, сі не скінчила. Зачєвсі допит з пристрастью і торшером просто у воко на тему : кіко раз в життю ти мині зрадив, телипню ? І нисуттєво, шо то всьо було до женячькі з нев і, шо її тодий ше майже на світі ни було, тиж не арґУмент. Всьо сі рахує, як кровна ізмєна, курва ! Врешті мої доводи так і не були вислухані, і залишкі ночи я провів в калідори на канапі, тримтячи від страху бути задушиним за то, же’м сі цілював з Наталков Пелихатов у дитєчім садочку, а в дисєтім клясі, перед віпускним, відцюпцяв Каську Кудлату. Ни помогло навит то, жи за мене сі вступили всі мої колєгі в радівусі сімдесєти кільомитрів, пів тіліфонної книжки і класна кєровнічка з Опакі. Остатня, провда, незнала у шо ходит в нашій суперечці, але всьо їдно кєвала головов на мою користь і казала, шо я був самим провдивим золотим мидалістом за всю історію школи. В то вже навит зачєв вірити наш постерунковий на пенсиї з третого будинку, котрий в чєси мого дітинства служів у дєцкій комнаті міліції, і з моїм татом був знайомий через мене, бо фист часто з ним сі стрічав. Але жадна коліжанка, жадна кубіта старше вісімнайціти років не ризикнула вступати в дискусию з Ядзьов навит на віцтані восьмого повирху.
Но але поволи моя кохана скінула ґаз, пошкрабала сі у фризуру і семибальна бур’я зачєла затихати, але віпала у вигліді підисєтицентиметрового снігу на Закарпатті, оминувши Галичину. Друзі зі Сваляви, Перечина і Синяка можите зачінати кідати в мене собаками. Я з задоволиннєм передам Ядзі ваші побажаннє. Но, а ви галицькі байґарі тіштесі, жи вас оминуло !
Бо кубіта, люде, то як авто, курва, всьо залежит від пробігу в кільомитрах, а вже яка сигналізация на ній, розвал-сходжинє, то вже питанє трете, нє ? Но і ґуму на ній ни забувайте перезувати, бо зима сі зачєла знинацка. Беріт ту, шо подорошче, то їм фист сі подобає.
А накінец я вам повім такво, люде :
Перегорни ! Було-минуло ! Живи впиред і ни марудь !
Завше ваш, Яків Кутовий.

Facebook Comments
About Author: Jakiv Kutowyj